Квітка забуття (текст пісні)

2016-06-30

Муз., слова - Олег Андрос

Химерний цвіт
У безодні літ
Розквітає раз на людське життя.

Дивне джерело,
Спрагле нових душ,
Так охоче б'є,
Тільки лиш поруш
ту тонку межу,
межу небуття.

Ми - діти снів,
ваших вчених слів,
нам відміряв вік гострий меч війни.
Ми - діти сліз,
ми лише ескіз,
а картину куль малювали ви.

Ми весь вік благали про забуття,
Ми раніш скінчили своє життя,
коли ж прийде той,
хто розбудить нас?

Квітка забуття кожен рік цвіте,
Все чека того, хто її знайде,
той зірвавши цвіт, він розбудить нас.

В кого стане сил
І снаги терпіть,
Той пізнає муку,
Що нас ятрить,
Із безодні снів порятує нас!